Самое интересное в архивах – это архивохранилища и
документы. Если о чем и вспоминаю с ностальгией, оглядываясь назад, то о том огромном количестве
документов, целых фондах и коллекциях, с которыми у меня была возможность
ознакомиться.
Госархив Донецкой области в сравнении с другими
молодой, современный архив. Многие документы потеряны во время гражданской и
второй мировой войн. Прошли цензуру и жесткую фильтрацию пока находились во
власти НКВД. Чтобы найти что-то ценное,
интересное в частично сохранившихся фондах, нужно терпение, но прежде всего
любовь к историческому документу.
К сожалению, госархивы Украины превратились в слабый
придаток администраций. Последний сборник документов госархива Донецкой области
был издан в 2001 году «Административно-территориальное деление Донецкой области
1919-2000».
Вот уже десять лет на первый план в деятельности
архива выдвинуты комплексные проверки госучреждений, отчеты и планы госслужащих.
Документы спрятаны и забыты.
Всегда существовала эта дилемма. Что такое архивы? Относятся
ли они к области культуры или тайнам служб безопасности и компартии или просто
одни из малозначимых управлений обладминистрации. Зачем они нужны? Рассказывать
об истории или прятать ее, т.е. оберегать, не вникая в то, что собственно
храним. Храним для лучших времен, разумеется. Но каждое из времен накладывает
свое вето на те или иные документы. Да и
условия хранения желают быть лучшими.
Тот кто, сумел почувствовать документ, уже не сможет
забыть этого восхитительного ощущения соприкосновения с историей, когда
становишься первооткрывателем и участником. Первое ощущение именно такое.
Здесь я хочу представить ряд документов по народному
образованию в сложный для Украины период революций и гражданской войны. На
территории Донецкой области в период 1917-1920гг. действовали разные политические
и военные силы: губернские комиссары и Общественные комитеты Временного Правительства,
представители Центральной Рады, гетмана Скоропадского, войска Деникина, большевиков,
Махно и различных банд. Собранные документы удалось сгруппировать по разделам правящих
властей. Выложу только некоторые из них периода Временного Правительства и
Центральной Рады. Интересно, что каждая из вновь установленной власти очень
активно бралась за решение проблем народного образования.
І. Временное правительство. Общественные
Исполнительные Комитеты
ИЗВЕСТИЯ
Мариупольского Общественного Испол.
Комитета
18 марта 1917 г . №11
…
Постановлено:
избрать представителем от Исполнительного комитета в делегацию – члена
Исполнительного Комитета Павлова.
Заслушано заявление члена Комитета И.Коваленко о необходимости
поторопиться с организацией дела
народного образования в Мариуполе.
Постановлено: 1) образовать при комитете Комиссию по
народному образованию; 2) избрать в Комиссию по народному образованию членов
Комитета: Коваленко И., Гиацинтова, Пеалти и Иоговского; 3) предоставить
Комиссии по народному образованию право войти в сношение по делам народного
образования с другими общественными организациями.
Основание: листовка №75, 76.
ОГОЛОШЕННЯ
Лекційна комісія т-ва "ПРОСВІТА"
улаштовує
для всіх бажаючих
ДВОТИЖНЕВІ ВЕЧЕРНІ
КУРСИ
УКРАЇНСЬКОЮ МОВІ ТА
ПИСЬМА
Курси рас почнуться з 30 травня (мая) нов. ст.
і одбуватимуться що-дня з 6 до 8
г . вечора.
Плата за курси 5 карб.
Записуватися на курси треба в Земському Інвалідному
Домі (Георгіївська 12) що-дня з 10-12 г . і
з 5 до
7 год. вечора
ОСТАННІЙ СТРОК для ЗАПИСУ 18 ТРАВНЯ (мая)
Основание: листовка №169
Протокол
заседания
Финансовой Комиссии Юзовской Городской Думы
Октября 3 дня 1917 года.
Октября 3 дня 1917 года.
Присутствовали:
С.Г.Левитан, Н.Г. Есипов, А.Б.Лившиц и К.Г.Поль.
1/. Заслушав
доклад члена Городской Управы Заведующего Народным Образованием Я.Ш. Белостоцкого
о ходатайстве Совета Спаса-Преображенского Братства об ассигновании для
покрытия расходов за сентябрь с/г. по содержанию Братского Училища 3054 руб. 17
коп. Комиссия постановила: передать ходатайство в Думу с предложением выдать
Братскому Училищу единовременную субсидию в размере 3054р.17коп.
2/. Выработать
следующий текст расписки для выдачи векселедателям в обеспечение выдаваемых
Городской Управе векселей:
"1917
года октября 6 дня Юзовская Городская Управа выдает сию расписку /такому-то/ в
том, что, получив от него сего числа вексель в сумме 1000 рублей для учета в
Юзовском Обществе Взаимного Кредита, она обязуется вексель этот в срок
выкупить, не допустить его к протесту и возвратить его векселедателю
безплатно".
3/. По
предложению А.Б.Лившица постановлено не учреждать специальной должности
юрисконсульта, а образовать Юридическую Комиссию из 4 лиц с правом кооптации.
Председатель
/подпись/ Г.Левитан
Секретарь
/подпись/ К.Поль
Братская школа(Челюскинцев, 49) в Донецке основана церковным братством Спасо-Преображенской церкви в 1896г. |
ДОКЛАД
В Финансовую Комиссию Юзовской Городской Думы
Члена
Управы Я.С. Белостоцкого о еврейской женской школе Общества Попечения о
недостаточных учащихся города Юзовки.
Еврейское Женское Одноклассное Училище с одногодичным
приготовительным при нем классом, содержимое О-м Попечения о недостаточных
учащихся г. Юзовки, доставляет совершенно бесплатно обучение беднейшим
слоям еврейского населения г. Юзовки и находится на собственном помещении
на 3 линии.
Особенность этого училища та, что оно не имеет никаких твердых
финансовых источников, обеспечивающих его существование, кроме частных
пожертвований в виде членских взносов и доходов от благотворительных
предприятий. ни земством ни казной до сих пор не отпускалось никакого пособия
на содержание этого училища, несмотря на его несомненные заслуги в деле
насаждения начального образования среди еврейского населения г. Юзовки.
единственный твердый фонд в 1000 р. в год, который школа получала из сумм особого налога с еврейского мяса, так
называемого коробочного сбора, с прошлого года иссяк вследствие сокращения
резки скота.
Финансовая необеспеченность школы вредно влияет на ее
постановку и сказывается в частой смене преподавательского персонала, в
несовершенстве ее внутреннего оборудования, в почти полном отсутствии школьной
библиотеки и других школьных пособий и – главным образом – в невозможности
расширения школы для принятия в нее всех детей, желающих сюда поступить. Даже
свое собственное помещение Общество не в состоянии использовать целиком под
школу, а сдает часть его для извлечения доходов. Особенно резко эта
необеспеченность сказывается в постоянном
колебании числа учащихся, для которых то открывается параллельные
классы, и контингент учащихся в них быстро заполняется, то закрывается за
неимением средств. так, в 1915/16 уч. году было в этой школе 230 учащихся и 7
препод., в 1916/17 году 216 учащихся и 5 препод., а в нынешнем учебном году 153
учащихся /в том числе 35 солдатских детей, 16 библиотек и 25 сирот/ и 4
препод., при чем 72 девочкам /из них 40 беженок/ отказано в приеме, за
невозможностью открытия параллельных классов. Многочисленные случаи отказов в
приеме приходится наблюдать в этой школе ежегодно.
Если принять во внимание, что эта школа является единственной
женской бесплатной школой, обслуживающей работу часть еврейского населения
г. Юзовки, и что в этом году вследствие значительного увеличения расходов
по содержанию школы, - одних благотворительных источников не хватит для
покрытия их, Городское Самоуправление должно немедленно принять в свое ведение
эту школу, включить ее в общую Городскую сеть и расширить ее. В настоящее время
Обществом принимаются меры к обеспечению обучением и тех 72 детей, которым было
отказано в приеме для чего оно открывает в своем помещении 2 параллельных
класса в виде вечерней смены.
представленная Правлением Общества Попечения о
недостаточных учащихся г.Юзовки смета по содержанию женской школы на 225 детей
/включая и вечернюю смену/ такова:
Приход
Остаток
от сумм прошлого года 1278 р.
Членские
взносы 4800 р.
От
Комитета Помощи Беженцам Евр. 600 р.
Доход
с помещения 987 р
Всего
7665 р.
Расход
Вознаграждение
учащим:
4
учит. за 18 днев. час. по 50р. в месяц за днев. час
-
900р. х 12 10800 р.
2
учит. в веч. смене за 10 в день 500 х 8 4000 р.
Добавочный
час в день для 1-го отд. с
января
50
х 8 400 р.
з
заведывание школой 1200 р.
Всего
16400 р.
Основание: ф.10, , д.1, л.78.
ПРОТОКОЛ
Заседания Финансовой Комиссии
Юзовской Городской Думы 16-го декабря
1917 года
Присутствовали:
Г.С.Левитан, Поль и Гордеев
1\ В виду предстоящего включения еврейской женской школы в
городскую сеть, Финансовая Комиссия 3-мя голосами постановила принять еврейскую
женскую школу в общую Городскую Школьную сеть. представленную смету на
1917-1918 год с дефицитом в 13.534р. утвердить, как непревышающую среднюю
стоимость одного обучающегося в низших учебных заведениях г. Юзовки.
Что касается школьного инвентаря, то к нему не применяется
требование о передаче его городу в виду образования в ближайшем времени
демократического еврейского Общинного Совета, в ведение которого школа и
перейдет. Это предложение принято 2-мя голосами против К.Поль, отстаивавшего
передачу инвентаря в собственность города.
2\ Прибавка учащим и прислуге в 1 Юзовском Городском
Двухклассном Училище принимается в размере 25% с 1-го января 1918 года,
согласно доклада, члена Управы Белостоцкого.
…
Председатель
Секретарь
Члены Комиссии
Основание: ф.10, оп.1, д.1, л.32.
ІІ. Правительство
Украинской Центральной Ради. Народное Министерство образования
Витяг з
першої декларації Генерального Секретаріяту
…В справі
народної освыти Секретаріят має на меті насамперед з'єднати в своїх руках все
керування шкільною освітою, а власне: догляд за переведенням на місцях
українізації школи, організації видання підручників, відшукання і приготування
учителів для шкіл та поміч в згуртованню їх у професіональні товариства.
В справі позашкольної
освіти Секретаріят має на меті запомогу культурним товариствам. Для здійсненя
своїх завдань у шкільній справі Секретаріят має подбать про створення
Всеукраїнської Шкільної Ради, яка носитиме теріторіальний характер, а зараз має
скористуватися існуючим органом влади, як-то шкільні округи, або громадськими
інституціями, з якими зав'яже самі тісніші стосунки. Для постійного зав'язку з місцями Секретаріят має на меті
завести своїх спеціальних комісарів по народній освіті.
Основание: Вісті з Української Центральної Ради у Київі. 1917. Червень. С.2-3.
ПРОТОКОЛ
Копия
Ми,
нижчепідписані учні Маріупільскої вчительської семінарії, зібравшись в
помешканні тії ж семинарії року 1917 вересня 14 і обміркувавши справи
українізації вчительської семінарії, постановили.
І. Прохати
Педагогічну Раду Маріупільскої вчительської семінарії ввести для нас учнів
курінців українознавства, а для цього ухвалено:
1.
Прохати
Педагогічну Раду Маріупільскої вчительської семинарії звернутися до
Маріупільскої "Просвіти" /яка міститься по Георгіївській вулиці,
Інвалідни будинок/ з пропонуванням дати нам учням, семинарії, вчителя
українознавства, в яке повинні увійти: а) історія України, в) українська мова і
е) історія письменства, як найбільш необхідні; крім сих ще бажано географію або
етнографію України.
2.
Прохати
Педагогічну Раду цієї семинарії вимагати у Маріупільскої Повітової земської
управи грошей для оплати праці вчителя українознавства, а коли не дасть, то у
Київської Центральної Ради.
II.
Не
маючи можливости ввести українознавство в ряд інших наук, постановити збіратись
на уроки українознавства перед вечерею за I годину раніш.
III.
Науки
яких ми домагаємось, викладати мовою українською, щоб звикнути служити й
розуміти її, і через те легче користуватись нею, і навчання вести не лекційним
методом, а фонематичним.
IV.
Науки
українознавства для всіх учнів не єсть обов’язкові.
V.
Щоб
допомогти семинарії у справі українізації, ухвалено прибутки від спектаклів,
які будуть поставлені нашим театральним гуртком, віддавати на українські
підручники і книгозбірню.
VI.
Книгозбірня,
щоб містилась у семинарії і керував ней дотепний учень, настановлений самими ж
учнями.
ГОЛОВА /Підпис/
ПИСАР /Підпис/
Підписи присутніх учнів семінарії /не
розбірливі/
З оригіналом
згідно:
Основание:
ФР-2109, оп.1, д.146, л.1, 2.
СТАТУТ /Устав/
Українського
Т-ва "ПРОСВІТА" у Маріуполі.
§ 1. Т-во працює
для розвитку просвіти, добробуту та політичного виховання українського народу і
взагалі для розвитку української національної культури, а також обстоює
національно-політичні права українського народу.
§ 2. Для того
Т-во одкриває школи, дитячі садки, народні дома, музеї, бібліотеки, читальні й
інші просвітні заклади для дошкольної, шкільної та позашкільної освіти народу;
закладає товариські крамниці, хліборобські й інші сільськогосподарські та
кредитові спілки, організації для фізічного розвитку – спортивні, гімнастичні,
пожарні гуртки і т.п., уряжає спеціальні курси, лекції, читання, подорожі,
гулянки, концерти, вистави, базари, лотереї, виставки і т. інш., організує
співочі гуртки, оркестри, видає наукові просвітні книжки і твори красного
письменства, газети, журнали і т. інше. Видає допомоги діячам на рідній ниві,
закладає стипендії, скликає просвітні, економічні, політичні з'їзди, і інш.
§ 3. Філії Т-ва
можуть закладатись або заходами Ради Т-ва, або самостійно, на підставі
загального статуту "Просвіти".
§ 4. Філії, які
заклались самостійно, щоб прилучитись до Т-ва, повинні подати до Ради
відповідну заяву.
§ 5. Закрити
філію можуть загальні збори філії, або загальні збори головного Т-ва.
§ 6. Т-во та
його філії мають право набувати у власність рухоме й нерухоме майно, віддавати
його у заставу. робити юридичні умови, боронити свої права у суді через
уповноважених осіб.
§ 7. Членами
Т-ва можуть бути усі, хто бажає спріяти діяльности Т-ва.
§ 8. Нових
членів приймає Рада, діставши від кандидатів відповідну заяву і членську
вкладку. Членська вкладка 3 крб. на рік.
§ 9. Члени
поділяються на дійсних, довічних та почесних. Почесних членів вибирають
загальні збори /звичайного більшістю голосів/ за особливі заслуги перед Т-вом,
або перед українською національною справою. Довічними членами можуть бути особі
які заплатять одноразово не менш, як 50 крб.
§ 10. Члени
Т-ва, які шкодять його інтересам, постановою загальних зборів можуть бути
виключені з Т-ва.
§ 11. для
порядкування справами Т-ва загальні збори щороку обірають Ради Т-ва з 9 членів
та 3 кандидатів.
§ 12. Щоб
постанови Ради мали законну силу, на зборах ради повинно бути не менш 3 членів
її. рада з поміж своїх членів обірає Голову ради, його заступника, скарбника та
писаря.
§ 13. для
ревізії справ Т-ва Загальні збори щороку обірають Ревізійну комісію з 3-х
членів та 1 кандидата.
§ 14. Обрання
Ради Т-ва, Голови Ради, його заступника, скарбника, писаря, а також членів
Ревізійної комісії одбувається закритою болотіровкою.
§ 15. Т-во має
свою печать з написом: "Українське
Товариство "Просвіта у Маріуполі".
§ 16. Для
допомоги у своїй діяльности Рада закладає при т-ві ріжні комісії, виробляючи
для них відповідні інструкції Голови комісій мають однакове з членами Ради
право голосу по справах своїх комісій.
§ 17. Найвище
право порядкувати всіма справами Т-ва належить загальним зборам, постанови яких
ухвалені звичайною більшістю голосів, обов’язкові для всіх членів Т-ва.
§ 18. Щоб
постанови загальних зборів мали закону силу, на зборах повинно бути не менш 1/5
частини членів Т-ва з числа тих, живуть у Маріуполі. якщо на перші збори такого
числа не прибуде, то не пізніше як через 2 тижні Рада скликає другі збори,
постанови яких законні при всякому числі член.
§ 19. Загальні
збори скликає рада сама, або по заяві Ревізійної комісії, або по заяві не менш
15 членів т-ва.
§ 20. Рокові
загальні збори рада скликає щороку не пізніше 1-го Травня.
§ 21. Кошти Т-ва
складаються: а) з членських вкладок, б) з прибутків од капіталів та майна Т-ва,
в) з жертв членів Т-ва, сторонніх осіб та ріжних інституцій, а також от спадщини по духовним заповітам, г)
субсидій од ріжних громадських та урядових установ, товариств і закладів, д) з
прибутків од вечорів, концертів, вистав, лекцій, розваг і т. інш., е) збору по
підписним листом і т. інш.
§ 22. Гроші Т-ва
скарбник повинен оддавати на схованку у банок який визначить Рада. На руках у
скарбника на біжучі справи може бути готівкою не більш тої суми, яку визначить
Рада.
§ 23. На випадок
ліквідації Т-ва майно з постанови ліквідованих загальних зборів повинно бути
передано Українському Т-ву якому призначать збори.
З Оригіналом
згідно:
Основание:
ФР-2909, оп.1, д.146, л.3-5.
Спасибо за интересную подборку. Архивы действительно все дальше уходят от истории, к сожалению. Хотя где, как не здесь, она история оставляет свой самый заметный след.
ОтветитьУдалить